Власний острів із будинком посеред канадського озера, жодних сусідів і кілька гектарів незайманої природи. Звучить як нерухомість для мільйонера, проте 21 рік тому такий об'єкт можна було отримати фактично за покупку упаковки солодощів. Тепер незвичайний приз виставили на продаж за 348 тисяч канадських доларів, або приблизно 220 тисяч євро. Причина виявилася цілком прозаїчною: володіти приватним островом значно простіше, ніж регулярно його утримувати.
Власником нерухомості є 44-річний німець Маттіас Росс із Баварії. У 2005 році він переміг у рекламному конкурсі виробника солодощів Haribo та отримав острів у канадській провінції Нова Шотландія. Протягом двох десятиліть родина використовувала його для відпочинку, але згодом витрати на подорожі, податки та догляд за територією зробили таку власність менш привабливою.
Сьогодні об'єкт продається через спеціалізоване агентство Vladi Private Islands під назвою Back Lake Islands. І найцікавіше, що за ціною звичайної квартири в багатьох європейських містах покупцеві пропонують цілий приватний острів із дерев'яним будинком, причалом і власними човнами.
Як Haribo розіграв цілий острів
Історія почалася у квітні 2005 року, коли Haribo організувала масштабну рекламну кампанію з незвичайним головним призом. Замість автомобіля, грошового сертифіката чи туристичної подорожі переможцю обіцяли справжній приватний острів у Канаді.
До призового комплекту входили не лише земельна власність, а й будівництво дерев'яного будинку, авіаквитки для першої подорожі, каное, рибальське спорядження та запас фірмових солодощів. Для просування конкурсу компанія планувала розмістити близько 15 мільйонів рекламних наклейок на упаковках продукції.
Переможцем став Маттіас Росс із німецького міста Каль-ам-Майн. У рекламній кампанії брав участь популярний телеведучий Томас Готтшальк, який на той час співпрацював із Haribo.
Після передачі призу канадська будівельна компанія звела на острові дерев'яний будинок. Родина Росса облаштувала територію та протягом багатьох років проводила тут відпустки, займаючись риболовлею, прогулянками, плаванням і відпочинком на природі.
Що продають за 220 тисяч євро
Острів розташований на озері Back Lake в окрузі Шелберн, провінція Нова Шотландія. Загальна площа об'єкта становить приблизно 6,51 гектара, або 65 100 квадратних метрів.
На території розташований дерев'яний будинок площею близько 85 м² із двома спальнями, вітальнею та кухнею. В оголошенні агентства також зазначені господарська споруда, генератор, невеликий причал і два човни, які входять до комплектації об'єкта.
Втім, очікувати розкішної резиденції не варто. Електропостачання організоване автономно, з використанням сонячних панелей та допоміжного обладнання. Воду беруть безпосередньо з озера, а побутова інфраструктура включає компостний туалет. Це нерухомість для людей, які цінують усамітнення та готові до обмеженого комфорту.
Дістатися острова можна лише човном. За інформацією агентства, найближчі магазини та основні послуги в районі Шелберна розташовані приблизно за 30 хвилин від місця відпочинку, однак дорога безпосередньо до будинку додатково потребує водного транспорту.
Ціна пропозиції становить 348 тисяч канадських доларів. У перерахунку на площу земельної власності це приблизно 5,35 канадського долара за квадратний метр. Однак такий показник не можна безпосередньо порівнювати з ціною звичайної земельної ділянки, адже частина території пов'язана із заболоченою місцевістю, а доступність і можливості забудови мають суттєві особливості.
Чому власник вирішив продати свій приз
Головною проблемою виявилася не сама нерухомість, а логістика та витрати на її утримання. За повідомленнями європейських ЗМІ, щорічний податок на нерухомість становить близько 2 500 євро. Додатково власнику необхідно оплачувати догляд за територією, підтримання будинку в належному стані та регулярні поїздки з Німеччини.
Щоб провести відпустку на власному острові, родині доводиться організовувати трансатлантичний переліт, орендувати автомобіль, долати значну відстань суходолом і завершувати маршрут човном.
Раніше доглядати за островом допомагали батьки Маттіаса, які могли проводити там тривалий час. Проте з віком такі подорожі стали для них складнішими, а підтримувати віддалену нерухомість без регулярної присутності виявилося дедалі менш зручно.
Таким чином, приз, який колись символізував абсолютну свободу, поступово перетворився на актив із постійними фінансовими та організаційними зобов'язаннями.
Приватний острів як нерухомість: у чому приховані витрати
Історія Back Lake Islands добре ілюструє специфіку незвичайних об'єктів нерухомості. Їхня привабливість часто ґрунтується на унікальності локації, приватності та емоційній цінності, тоді як практичні питання експлуатації залишаються на другому плані.
Для потенційного покупця приватного острова важливо оцінювати не лише вартість придбання, а й доступність території протягом року, стан будівель, автономність інженерних систем, можливості проведення ремонтів, місцеві природоохоронні обмеження та податкові зобов'язання.
Особливе значення має ліквідність. На відміну від звичайної квартири, для якої існує відносно широкий ринок потенційних покупців, приватний острів орієнтований на вузьку аудиторію. Продаж такого активу може потребувати значно більше часу, навіть якщо його ціна виглядає привабливою.
Окремо необхідно перевіряти юридичні межі земельної власності, права доступу до води, дозволені способи використання території та можливості подальшого будівництва. Сам факт володіння островом не означає необмеженого права змінювати його природний ландшафт або зводити нові споруди.
Аналітика ON.UA
Історія Маттіаса Росса показує незвичайний бік ринку нерухомості: іноді найдорожчим виявляється не придбання об'єкта, а можливість ним користуватися.
Приватний острів у Канаді за 220 тисяч євро виглядає ефектною альтернативою міській квартирі. Проте за романтикою повної ізоляції стоять витрати на інфраструктуру, складна логістика, обмежена ліквідність і постійна необхідність підтримувати нерухомість у належному стані.
Для одних покупців це буде унікальна можливість отримати власний природний простір. Для інших, дорогий актив, який використовується лише кілька тижнів на рік.
А головний висновок цієї історії доволі простий: навіть якщо нерухомість дісталася безкоштовно, володіння нею безкоштовним не стає.