ONLINE
НЕРУХОМІСТЬ
До всіх статей
Новини нерухомості—18 жовтня 2026 р.—Богдан Шумко

Українці стали другими серед іноземних покупців нерухомості в Туреччині: чому Анталія залишається головним напрямком інвестицій

Серпнева статистика дозволяє зробити кілька важливих висновків щодо поведінки українців на міжнародному ринку нерухомості.

Українці стали другими серед іноземних покупців нерухомості в Туреччині: чому Анталія залишається головним напрямком інвестицій

Українці продовжують активно купувати житлову нерухомість у Туреччині, попри скорочення загальної кількості угод на місцевому ринку та зниження інтересу з боку іноземних інвесторів. У серпні 2026 року громадяни України придбали 147 квартир і будинків, посівши друге місце серед іноземних покупців після громадян Росії. Найбільша концентрація українського попиту припала на Анталію, де було укладено майже чотири з п'яти відповідних угод.

На перший погляд, 147 придбаних об'єктів не виглядають значним показником для країни, у якій щомісяця продаються десятки тисяч квартир. Проте структура іноземного попиту демонструє важливу особливість: українці залишаються однією з найпомітніших груп закордонних покупців турецького житла, навіть коли загальна активність на ринку знижується.

За оцінкою аналітичної редакції ON.UA, турецька нерухомість для українців дедалі більше перетворюється з емоційної покупки біля моря на інструмент диверсифікації активів, організації життя за кордоном та отримання потенційного орендного доходу. Водночас скорочення продажів у Туреччині, висока інфляція та зміна реальної вартості житла вимагають уважнішого підходу до вибору об'єктів.

Українці випередили іранців і посіли друге місце за кількістю покупок

За даними Турецького статистичного інституту TÜİK, у серпні 2026 року іноземці придбали в Туреччині 1938 житлових об'єктів. Найбільше угод уклали громадяни Росії — 343. На другому місці опинилися українці зі 147 покупками, на третьому — громадяни Ірану, які придбали 140 об'єктів. Частка українських громадян у загальній кількості іноземних покупок становила приблизно 7,6%. Для порівняння, на росіян припало близько 17,7%.

Порівняно з липнем українська активність практично не змінилася. У попередньому місяці було придбано 145 об'єктів, тобто серпневий приріст становив лише дві угоди, або приблизно 1,4%. Перехід із третього місця на друге пояснюється не стільки різким збільшенням українського попиту, скільки зміною активності інших груп іноземних покупців. Зокрема, кількість угод громадян Росії скоротилася з 394 до 343, або приблизно на 13%.

Це важливе розмежування для правильної оцінки статистики. Підвищення позиції в рейтингу не обов'язково означає прискорення попиту. У випадку українців серпневі показники радше демонструють його відносну стабільність. Для ринку нерухомості така стабільність має окреме значення. Вона свідчить, що інтерес українських громадян до турецького житла не обмежується короткостроковими коливаннями або окремими сезонними сплесками.

Турецький ринок скорочується: продажі житла впали майже на 15%

Загальна ситуація на ринку житлової нерухомості Туреччини значно складніша, ніж може здатися з позицій окремих іноземних покупців. У серпні 2026 року в країні було продано 127 410 житлових об'єктів. Порівняно з аналогічним місяцем попереднього року кількість угод скоротилася на 14,7%.

Найпомітніше зниження відбулося на вторинному ринку. Продажі раніше введеного в експлуатацію житла впали на 19,4%, до 83 032 об'єктів. Первинний ринок продемонстрував помірніше скорочення — на 4,5%, до 44 378 об'єктів. Ця різниця може відображати неоднакові умови конкуренції між новобудовами та вторинною нерухомістю. Девелопери мають можливість пропонувати розстрочки, спеціальні програми оплати та інші комерційні умови, тоді як приватні продавці частіше орієнтуються на одноразовий розрахунок.

Проте наявних показників недостатньо, щоб однозначно визначити причини розриву між сегментами. Для цього необхідно враховувати ціни, структуру фінансування, регіональні відмінності та кількість об'єктів, доступних у продажу.

За січень–серпень 2026 року в Туреччині було реалізовано 950 529 житлових об'єктів, що на 6,8% менше, ніж за відповідний період 2025 року. Отже, серпневе скорочення було суттєвішим за загальну динаміку перших восьми місяців. Це вказує на погіршення показників у конкретному місяці, хоча не дозволяє автоматично прогнозувати аналогічні темпи зниження до кінця року.

Іноземний попит виявився стійкішим у серпні, але за рік також знижується

На тлі падіння загальної кількості продажів майже на 15% іноземний сегмент у серпні продемонстрував практично незмінний результат порівняно з попереднім роком.

Іноземцям було продано 1938 житлових об'єктів, що лише на 0,1% більше, ніж у серпні 2025 року. Водночас порівняно з липнем, коли іноземні громадяни придбали 2120 об'єктів, кількість угод скоротилася приблизно на 8,6%. Частка іноземних покупців у загальному обсязі серпневих продажів становила близько 1,5%.

За вісім місяців 2026 року іноземці придбали 13 141 житловий об'єкт, що на 6,3% менше, ніж за аналогічний період попереднього року. Таким чином, говорити про повноцінне відновлення іноземного попиту передчасно. Один місяць із відносно стабільними показниками не компенсує загального скорочення за триваліший період. Водночас динаміка демонструє, що іноземний сегмент не обов'язково повторює короткострокові коливання внутрішнього ринку. Мотивація іноземних покупців може відрізнятися від рішень місцевих домогосподарств, оскільки включає придбання другого житла, переїзд, диверсифікацію активів і використання нерухомості для сезонного проживання.

Анталія залишається центром українського попиту

Найбільш показовою характеристикою серпневої статистики є географічна концентрація українських покупок. Із 147 житлових об'єктів, придбаних українцями в Туреччині, 114 припали на Анталію. Це приблизно 77,6% усіх українських угод за місяць. Для порівняння, загалом іноземці придбали в Анталії 599 об'єктів. Отже, українці забезпечили близько 19% іноземних покупок у цьому регіоні. Така концентрація свідчить про сформований інтерес до середземноморського узбережжя, де поєднуються курортна інфраструктура, житлова забудова, міжнародне транспортне сполучення та можливість використовувати нерухомість протягом тривалого періоду року.

Анталія приваблює не лише тих, хто розглядає житло для відпочинку. Для частини іноземних власників важливими є можливість постійного проживання, доступність повсякденних послуг, медичної інфраструктури та міжнародного середовища. Водночас регіон Анталії не є однорідним ринком. Квартири в центральних міських районах, прибережних туристичних локаціях і віддалених житлових кварталах можуть суттєво відрізнятися за вартістю, ліквідністю, сезонністю оренди та витратами на утримання.

Для інвестора географічна популярність регіону не замінює аналізу конкретного мікроринку.

Стамбул залишається найбільшим центром іноземних угод

Попри особливу популярність Анталії серед українців, найбільшу кількість продажів іноземним громадянам у серпні зафіксовано в Стамбулі. Тут іноземці придбали 763 житлові об'єкти. Друге місце посіла Анталія з 599 угодами, третє — Мерсін зі 143. Далі розташувалися Анкара, де було продано 92 об'єкти, Трабзон із 47 угодами та Ялова з 45.

Така географія відображає різні моделі іноземного попиту. Стамбул є великим економічним і діловим центром, де житлова нерухомість пов'язана з постійним проживанням, роботою, освітою та інвестиційною діяльністю.

Анталія поєднує функції великого міста та міжнародного курортного регіону. Мерсін може бути цікавим покупцям, які розглядають середземноморське узбережжя з іншим рівнем цін і характеристиками житлової пропозиції. Водночас кількість угод не є показником інвестиційної привабливості сама по собі. Регіон із великим обсягом продажів може мати як високу ліквідність, так і значну конкуренцію між власниками.

Ціни на житло зростають у лірах, але знижуються з урахуванням інфляції

Одна з найважливіших особливостей турецького ринку нерухомості полягає у відмінності між номінальною та реальною динамікою цін. За наведеними ринковими оцінками, у липні 2026 року середня вартість квадратного метра житла в Туреччині становила приблизно 41,7 тисячі турецьких лір, або близько 871 долара за використаним у розрахунку курсом.

Середня вартість житлового об'єкта оцінювалася приблизно у 5,21 мільйона лір, що відповідало близько 109 тисячам доларів. При цьому з урахуванням інфляції житло в реальному вираженні подешевшало приблизно на 6,6% за рік. Для покупців це означає необхідність розрізняти три різні показники: зміну вартості нерухомості в турецьких лірах, зміну її купівельної спроможності всередині країни та зміну ціни в іноземній валюті.

Квартира може дорожчати в лірах, але водночас дешевшати з урахуванням загального зростання цін. Її доларова або єврова вартість залежатиме також від валютного курсу.

Для українського інвестора, який формує бюджет у доларах або євро, номінальне зростання цін у місцевій валюті не є достатнім показником прибутковості. Важливо оцінювати фактичну вартість придбання, можливу ціну перепродажу, валютні ризики, податки та витрати на володіння.

Іпотечні продажі зростають попри загальне охолодження ринку

На тлі скорочення загальної кількості угод іпотечний сегмент турецького ринку продемонстрував протилежну динаміку. У серпні 2026 року кількість продажів житла з використанням іпотечного фінансування збільшилася на 7,2%, до 22 131 угоди.

Частка таких операцій становила 17,4% усіх продажів. За січень–серпень іпотечні продажі зросли на 27,6%, до 188 813 об'єктів. Ці показники свідчать про зростання ролі кредитного фінансування в структурі житлових угод, але не дозволяють без додаткової інформації робити висновок про доступність іпотеки для всіх категорій покупців.

Особливо важливо розмежовувати умови фінансування для громадян Туреччини та іноземців. Банківські вимоги, початковий внесок, підтвердження доходів і доступність конкретних кредитних продуктів можуть відрізнятися.

Для українців, які купують житло за власні кошти, збільшення іпотечної активності місцевих покупців може впливати на конкуренцію в окремих сегментах, але не обов'язково означає пряме розширення доступних їм фінансових інструментів.

Яку нерухомість українці шукають у Туреччині

Серпнева статистика показує кількість угод і географію попиту, але не розкриває детально структуру придбаних українцями об'єктів. Вона не дозволяє визначити, яка частина квартир купувалася для постійного проживання, яка — для сезонного використання, а яка — виключно з інвестиційною метою.

Водночас можна виділити кілька типових моделей придбання закордонної нерухомості, які мають різні фінансові характеристики.

Перша модель — квартира для особистого проживання. У цьому випадку важливими є район, транспорт, школи, медична інфраструктура, експлуатаційні витрати та придатність житла до використання протягом року.

Друга модель — сезонна резиденція. Покупець оцінює близькість до моря, рекреаційну інфраструктуру, комфорт комплексу та можливість користуватися квартирою під час відпусток.

Третя модель — інвестиційний об'єкт для оренди. Тут основними параметрами стають ціна придбання, прогнозований дохід, сезонність попиту, правила орендної діяльності та витрати на управління.

Четверта модель — диверсифікація активів. Нерухомість розглядається як частина майнового портфеля, а її оцінка включає валютні, юридичні та ринкові ризики.

Ці моделі можуть поєднуватися, але їх не варто ототожнювати. Квартира, зручна для відпочинку власника, не обов'язково забезпечує найкращу орендну дохідність або високу ліквідність під час перепродажу.

Бюджет від 100 до 200 тисяч доларів: що важливо оцінювати покупцеві

Для українців, які розглядають турецьку нерухомість, одним із практичних орієнтирів залишається бюджет приблизно 100–200 тисяч доларів. Це не офіційний середній показник усіх українських угод, а ринковий орієнтир для окремих категорій покупців. У межах такого бюджету можливості суттєво відрізняються залежно від міста, району, відстані до моря, стану об'єкта та характеристик житлового комплексу.

В окремих регіонах зустрічаються значно доступніші пропозиції, тоді як у престижних районах Стамбула, Бодрума та інших популярних локаціях вартість придбання може бути набагато вищою.

Проте порівняння лише стартових цін часто призводить до помилкових інвестиційних висновків. Недорога квартира може мати високі регулярні платежі за утримання комплексу, потребувати ремонту або розташовуватися в районі зі слабким попитом на довгострокову оренду.

Дорожчий об'єкт у сформованій міській локації може мати кращу ліквідність, але нижчу валову дохідність відносно вкладеного капіталу. Для правильного вибору необхідно оцінювати повну вартість володіння, а не лише суму, зазначену в оголошенні.

Які ризики повинен враховувати український інвестор

Купівля нерухомості в Туреччині потребує перевірки не лише фізичних характеристик квартири, а й правового статусу об'єкта. Важливими є дані земельного реєстру, наявність обтяжень, відповідність будівлі дозвільній документації, статус введення в експлуатацію та умови передачі права власності. Окремої уваги потребують регулярні платежі за утримання житлових комплексів. У Туреччині вони часто позначаються терміном aidat і можуть суттєво відрізнятися залежно від інфраструктури будинку.

Комплекси з басейнами, охороною, спортивними зонами та значними спільними територіями зазвичай потребують вищих витрат на обслуговування. Для власника, який використовує квартиру лише кілька місяців на рік, такі платежі можуть помітно збільшувати фактичну вартість сезонного проживання.

Не менш важливими є правила оренди. Можливість здавати квартиру на короткий строк залежить від чинних законодавчих вимог і необхідних дозволів. Сам факт володіння нерухомістю не гарантує права використовувати її як туристичні апартаменти.

Покупцям також потрібно окремо перевіряти правила проживання іноземців. Придбання житла не слід ототожнювати з автоматичним отриманням дозволу на проживання або громадянства.

Для інвестиційної нерухомості необхідно враховувати податки, валютні коливання, можливі витрати на управління та строки продажу на вторинному ринку.

Аналітика ON.UA: що означає стабільний український попит на тлі скорочення турецького ринку

Серпнева статистика дозволяє зробити кілька важливих висновків щодо поведінки українців на міжнародному ринку нерухомості.

Насамперед варто звернути увагу на відносну стабільність кількості українських угод. Перехід зі 145 покупок у липні до 147 у серпні не свідчить про стрімке зростання, але демонструє відсутність помітного місячного скорочення. На тлі падіння загального турецького ринку на 14,7% у річному вимірі така динаміка виглядає показовою, хоча порівняння різних часових інтервалів не дозволяє стверджувати, що український попит загалом зростає швидше за ринок.

Другий висновок стосується географічної концентрації. Майже 78% серпневих покупок українців припали на Анталію. Це свідчить про переважання одного регіону в структурі попиту та формує певні ризики для інвесторів, які орієнтуються виключно на популярність напрямку.

Висока концентрація покупців у конкретному регіоні не гарантує однакової ліквідності всіх його об'єктів. Ринок Анталії включає різні міста, райони, формати забудови та категорії житла. Вартість і дохідність квартир можуть суттєво відрізнятися навіть у межах одного населеного пункту.

Третій висновок пов'язаний із валютною природою інвестицій. Турецький ринок демонструє номінальне зростання цін у лірах на тлі зниження їхньої реальної вартості. Для іноземного власника результат залежить від валюти придбання, валютного курсу на момент продажу та загальної структури витрат.

Четвертий аспект — співвідношення первинного та вторинного ринків. Суттєвіше скорочення продажів вторинного житла може створювати додаткові можливості для переговорів із приватними власниками. Проте конкретний дисконт залежатиме від мотивації продавця, ліквідності об'єкта та конкуренції в локальному сегменті.

П'ятий аспект стосується орендної дохідності. Туристична популярність Анталії не означає, що кожна квартира забезпечуватиме стабільний орендний дохід. Для сезонних об'єктів необхідно враховувати періоди простою, витрати на управління та обмеження щодо короткострокової оренди.

Шостий аспект пов'язаний із ціною входу. На ринку, де кількість угод скорочується, покупець потенційно отримує ширший простір для порівняння пропозицій. Водночас зниження активності не означає автоматичного здешевлення всіх об'єктів у доларах або євро.

Сьомий аспект — довгострокова ліквідність. Квартира, яку легко придбати, не обов'язково буде легко продати. Для іноземного інвестора важливо оцінювати не лише попит серед співвітчизників, а й ширший ринок потенційних покупців.

Восьмий аспект стосується правового середовища. Туреччина має власні правила придбання нерухомості іноземцями, орендної діяльності та оформлення проживання. Зміни регулювання можуть впливати на економічну модель об'єкта незалежно від його ринкової вартості.

Дев'ятий аспект — структура інвестиційного попиту. Купівля квартири для проживання, сезонного відпочинку та орендного бізнесу передбачає різні критерії вибору. Спроба поєднати всі цілі без визначення пріоритетів часто призводить до компромісів, які знижують фінансову ефективність придбання.

Десятий аспект пов'язаний із порівнянням Туреччини з іншими міжнародними ринками. Для українців, які розглядають закордонну нерухомість, важливо оцінювати не лише ціну квадратного метра, а й витрати на володіння, правила проживання, оподаткування, орендні обмеження та можливість майбутнього продажу.

Прогноз ON.UA на кінець 2026 року та 2027 рік

За базовим сценарієм ON.UA, український попит на турецьку нерухомість може залишатися відносно стійким, але підстав очікувати різкого збільшення кількості угод наразі недостатньо.

Найімовірніше, інтерес українських покупців і надалі концентруватиметься в Анталії та на середземноморському узбережжі, де вже сформовано значний досвід придбання й використання житла іноземцями.

Водночас скорочення загальних продажів у Туреччині може посилювати конкуренцію між продавцями, особливо на вторинному ринку. Для покупців із власним фінансуванням це потенційно створює сприятливіші умови переговорів.

У позитивному сценарії стабілізація внутрішнього попиту та подальша активність іноземних покупців підтримуватимуть ліквідність найбільш затребуваних локацій. Проте навіть за такого розвитку подій динаміка цін у місцевій валюті може суттєво відрізнятися від результату в доларах або євро.

У негативному сценарії подальше скорочення кількості угод, високі витрати на утримання та обмеження орендної діяльності можуть посилити цінову конкуренцію між власниками окремих категорій нерухомості.

За оцінкою ON.UA, найбільше значення для інвестиційного результату матимуть не загальнонаціональні середні показники, а характеристики конкретного об'єкта: місце розташування, юридична чистота, експлуатаційні витрати, попит на оренду та реалістична ціна перепродажу.

Головний висновок ON.UA: друге місце українців серед іноземних покупців Туреччини свідчить про збереження інтересу до цього ринку, але не означає нового інвестиційного буму. Серпнева статистика демонструє стабільність української активності на тлі загального охолодження, а майже 78-відсоткова концентрація покупок в Анталії підтверджує домінування середземноморського напрямку.

Для українського інвестора нинішня ситуація потребує переходу від оцінювання нерухомості за принципом «квартира біля моря» до повноцінного фінансового аналізу. В умовах скорочення кількості угод і неоднозначної цінової динаміки вирішальними стають якість об'єкта, вартість володіння, правові умови використання та здатність нерухомості зберігати ліквідність у довгостроковій перспективі.

FAQ: українці та ринок нерухомості Туреччини у 2026 році

Скільки квартир і будинків українці придбали в Туреччині у серпні 2026 року?

Громадяни України придбали 147 житлових об'єктів.

Яке місце посіли українці серед іноземних покупців?

Друге місце після громадян Росії.

У якому регіоні Туреччини українці найчастіше купували житло?

В Анталії, де в серпні було придбано 114 об'єктів, або приблизно 77,6% усіх українських покупок у Туреччині.

Чи зростає попит українців на турецьку нерухомість?

У серпні кількість угод збільшилася лише на 1,4% порівняно з липнем. Ці дані свідчать про відносну стабільність, але не про різке зростання.

Скільки житлових об'єктів загалом продали в Туреччині у серпні?

127 410, що на 14,7% менше, ніж за аналогічний місяць попереднього року.

Чи зростають ціни на квартири в Туреччині?

Номінальні ціни в турецьких лірах можуть зростати, водночас наведені дані за липень 2026 року свідчать про зниження реальної вартості житла приблизно на 6,6% за рік.

Який бюджет потрібен для придбання житла в Туреччині?

Вартість залежить від міста, району та характеристик об'єкта. Бюджет 100–200 тисяч доларів є одним із ринкових орієнтирів, але не універсальною ціною квартири.

Чи можна іноземцю здавати квартиру в Туреччині в оренду?

Можливість оренди залежить від виду договору, чинного законодавства та необхідних дозволів. Для короткострокового туристичного розміщення діють спеціальні вимоги.

Чи дає придбання квартири автоматичне право на проживання в Туреччині?

Ні. Право власності на нерухомість і міграційний статус іноземця регулюються окремими правилами.

Який прогноз ON.UA щодо українського попиту у 2027 році?

Базовий сценарій передбачає збереження вибіркового інтересу до турецької нерухомості, насамперед в Анталії, без достатніх підстав прогнозувати різке збільшення кількості угод.

Поділитися матеріалом
TelegramFacebookX / Twitter
Обговорення

Коментарі

0 коментарів
Коментар з'являється одразу після відправлення.
Поки що коментарів немає. Можете бути першим.
Матеріал підготовлено редакцією ON.UA