Український ринок оренди має додатковий фільтр, який майже не помітний у загальній статистиці пропозиції, але радикально змінює ситуацію для окремої категорії орендарів. Людина може бачити сотні квартир у потрібному місті, районі та ціновому діапазоні, але після одного уточнення, чи можна проживати із собакою або котом, значна частина цього вибору зникає.
Станом на кінець вересня 2026 року лише 18% квартир, представлених в Україні в дослідженні ринку оренди житла для людей із домашніми тваринами, допускали проживання з ними. Загалом було зафіксовано 3425 таких пропозицій. У Києві частка становила ті ж 18%, на Одещині 18%, на Львівщині 17%. Значно вищі показники отримали Чернігівська та Сумська області, по 40%, але через менший обсяг місцевої пропозиції такі значення потребують обережної інтерпретації.
Цікавою є і річна динаміка. У вересні 2025 року аналогічне дослідження показувало 20% квартир, власники яких погоджувалися на проживання з тваринами, а загальна кількість таких пропозицій становила 3075. Через рік pet-friendly оголошень стало більше в абсолютному вираженні, але їхня частка в загальній структурі пропозиції зменшилася до 18%.
Для ринку нерухомості тут значно цікавіше не визначити область із найбільшою часткою лояльних орендодавців, а зрозуміти економіку цього обмеження. Домашня тварина фактично створює окремий сегмент попиту, для якого номінальна пропозиція житла та реально доступна пропозиція відрізняються в рази. Після додавання звичайних вимог до ціни, району, площі, стану квартири, поверху та строку оренди вибір може скорочуватися ще сильніше.
У результаті два орендарі з однаковим бюджетом в одному місті фактично працюють на різних ринках. Один обирає серед усієї доступної пропозиції, другий починає пошук лише з невеликої її частини.
18% пропозиції не означають, що орендар має вибір із кожної п'ятої квартири
Загальноукраїнський показник у 18% легко інтерпретувати надто буквально. Він не означає, що будь-який орендар із твариною може взяти умовні сто квартир у потрібному районі та отримати вісімнадцять відповідних варіантів.
Спочатку людина визначає бюджет. Потім відсіює неприйнятні райони, площу, кількість кімнат, стан житла, поверх, транспортну доступність та інші характеристики. І лише після цього виявляється, яка частина отриманої вибірки допускає проживання з конкретною твариною. Якщо в певному ціновому сегменті є 50 квартир, після географічного та якісного відбору залишається 20, а проживання з твариною дозволяють лише декілька власників, реальна конкуренція виникає вже не між десятками квартир за одного орендаря. Вона може виникати між кількома орендарями за одну придатну квартиру.
Це принципово змінює переговорну позицію. Орендар без додаткових обмежень може відмовитися від конкретного об'єкта і перейти до наступного. Людина з великою собакою, двома котами або кількома тваринами часто має значно вищу вартість відмови, оскільки наступного рівноцінного варіанта може не бути в потрібному районі або бюджеті. Так формується прихований дефіцит, якого не видно в загальному показнику кількості квартир в оренді.
«Можна з тваринами» теж не є універсальною характеристикою
Навіть pet-friendly пропозицію не варто сприймати як безумовну згоду власника на будь-яку тварину. Ризик для орендодавця залежить від її виду, розміру, віку, поведінки, кількості тварин та характеристик самої квартири.
Власник може погодитися на дорослого домашнього кота, але відмовитися від двох собак. Інший орендодавець допускає невелику собаку, але не готовий заселяти орендаря з великою породою. Для квартири з дорогими дерев'яними підлогами, дизайнерськими меблями та текстильними поверхнями сприйняття ризику буде іншим, ніж для житла з практичним ремонтом, плиткою та мінімальною кількістю меблів.
Фактично всередині загальної категорії pet-friendly існує декілька рівнів допустимості. Це ще більше зменшує ефективну пропозицію. Формально оголошення потрапляє до категорії житла, де дозволені тварини, але конкретному орендарю квартира може не підійти після уточнення деталей.
Для рієлтора така ситуація означає, що запит «потрібна квартира, можна з тваринами» недостатньо конкретний. Вид тварини, порода або розмір собаки, кількість тварин, їхній вік і попередній досвід проживання в орендованому житлі стають повноцінними параметрами пошуку поряд із бюджетом і локацією.
Власник квартири насправді оцінює не тварину, а потенційний збиток
Категорична відмова орендодавця часто виглядає як емоційне рішення, але за нею може стояти цілком зрозуміла економічна модель ризику. Власник боїться пошкоджених меблів, дверей, підлоги та стін, запаху, шерсті, конфліктів із сусідами, додаткового прибирання після завершення оренди та складнішого відновлення квартири перед наступним заселенням.
Проблема полягає в тому, що цей ризик часто оцінюється не індивідуально, а категоріально. Замість питання, який конкретно орендар і яка конкретно тварина заселяються до квартири, працює простіша модель: тварина є, отже ризик підвищений, отже простіше відмовити.
На ринку з великим попитом власнику немає економічної необхідності витрачати час на детальну оцінку. Коли протягом декількох днів можна знайти іншого орендаря без тварин із тим самим бюджетом, навіть невеликий додатковий ризик стає достатньою причиною обрати простішу угоду. Це пояснює, чому проблема особливо гостро проявляється у найбільш ліквідних сегментах оренди. Власник не обов'язково має негативне ставлення до тварин, він просто порівнює дві заявки і за інших рівних умов обирає ту, де бачить менше потенційних проблем.
Для орендаря з твариною виникає окрема «ціна доступу» до житла
Зменшення вибору має економічні наслідки навіть тоді, коли в оголошенні немає окремої доплати за тварину. Орендар може погодитися на дорожчу квартиру, менш зручний район, старіший ремонт або більшу відстань від потрібної локації лише через те, що власник допускає проживання з собакою чи котом.
Формально ціна оренди для двох людей може бути однаковою. Реальна вартість пошуку для них відрізняється. Людина без тварини має більше альтернатив і може довше торгуватися, порівнювати квартири, відмовлятися від невигідних умов та чекати кращої пропозиції. Власник тварини часто має меншу кількість замінників, а отже слабшу переговорну позицію. Ця різниця може проявлятися не тільки у ставці. Орендодавець може вимагати більший гарантійний платіж, додаткові умови договору, професійне прибирання після виселення або компенсацію конкретних пошкоджень.
З погляду економіки оренди це можна розглядати як своєрідну премію за ризик. Питання полягає в тому, чи визначена вона прозоро і пропорційно, чи просто закладена в категоричну відмову.
Приватний будинок має іншу економіку ризику
Дослідження показує значно більшу частку pet-friendly пропозицій у сегменті приватних будинків. У Чернівецькій області вона становила 67%, у Дніпропетровській 62%, у Львівській 56%. На Черкащині та Чернігівщині було зафіксовано 100%, але через невелику кількість пропозицій цей показник не можна сприймати як характеристику всього регіонального ринку.
Сама різниця між квартирами та будинками при цьому цілком логічна. У приватному будинку менше потенційних конфліктів через спільні коридори, ліфти та сусідів за стіною, часто є подвір'я або хоча б окремий вихід, а планування краще пристосоване до проживання з великою собакою. Власник також може інакше оцінювати ризик пошкодження інтер'єру, особливо коли будинок здається без дорогого оздоблення.
Це не означає автоматичної переваги будинку. До вартості оренди додаються опалення, утримання території, транспортні витрати, інколи обслуговування автономних систем та більша площа. Для сім'ї з великою собакою будинок може суттєво розширити вибір, але одночасно збільшити повну вартість проживання.
Порівнювати потрібно не орендну ставку квартири й будинку, а total cost of occupancy: оренду, комунальні витрати, транспорт, обслуговування та інші регулярні платежі.
Чому регіональний рейтинг може вводити в оману
На перший погляд статистика дозволяє назвати Чернігівщину та Сумщину найзручнішими регіонами для орендарів із тваринами, оскільки частка відповідних квартир там досягає 40%. Такий висновок був би методологічно слабким.
Частка пропозицій нічого не говорить про їхню абсолютну кількість. У великому місті 18% від десятків тисяч активних оголошень потенційно можуть забезпечувати більший реальний вибір, ніж 40% від дуже маленького локального ринку. Додатково потрібно враховувати структуру житла, бюджет, географію пропозиції та швидкість появи нових оголошень.
Особливо обережно слід працювати з показниками 0% і 100%. За малої вибірки одна або декілька нових пропозицій здатні радикально змінити відсоток без будь-якої фундаментальної зміни поведінки місцевих орендодавців.
Для оцінки доступності pet-friendly житла потрібні щонайменше два показники: частка таких оголошень у загальній пропозиції та їхня абсолютна кількість. Ще кориснішими були б дані про строк експозиції, кількість відгуків та співвідношення попиту до пропозиції, але наведене дослідження таких показників не дає.
Київ добре показує різницю між кількістю і доступністю
У столиці проживання з тваринами допускають близько 18% орендодавців у досліджуваній вибірці. При цьому найбільша абсолютна кількість відповідних пропозицій зосереджена в Печерському районі, значний вибір також є у Шевченківському, Голосіївському та Дарницькому районах, а найменше таких оголошень зафіксовано у Деснянському та Святошинському.
Але абсолютна кількість оголошень ще не означає доступності для середнього орендаря. Печерський район має велику загальну орендну експозицію і значну частку дорогого житла. Велика кількість pet-friendly квартир там може співіснувати з високим порогом входу за бюджетом. В іншому районі пропозицій буде менше, але вони можуть краще відповідати конкретному ціновому сегменту.
Для практичного пошуку важливий не район із найбільшою кількістю позначок «можна з тваринами», а перетин чотирьох параметрів: бюджет, потрібна локація, характеристики житла та згода власника на конкретну тварину.
Pet-friendly може бути конкурентною перевагою квартири
З позиції власника ситуацію також варто розглядати ширше за традиційне «тварини створюють додатковий ризик». Коли близько чотирьох із п'яти квартир формально не допускають такого орендаря, дозвіл на проживання з твариною автоматично відкриває доступ до окремої групи попиту.
Економічна цінність цієї переваги залежить від конкретного сегмента. Для квартири, яка й без того здається протягом декількох днів і має багато заявок, розширення аудиторії може майже нічого не змінити. Для об'єкта з довшою експозицією, специфічною локацією, більшою площею або вищою ставкою pet-friendly позиціонування здатне збільшити пул потенційних орендарів і скоротити період простою.
У такому випадку власник порівнює два ризики. Перший полягає в можливому додатковому зношуванні квартири. Другий виникає через вакантність, коли об'єкт не приносить доходу. Навіть один додатковий місяць простою може коштувати більше, ніж професійне прибирання або локальне відновлення оздоблення після завершення довгострокової оренди. Це не робить проживання з твариною автоматично вигідним для кожного об'єкта, але переводить рішення з емоційної площини в економічну.
Ризик можна не забороняти, а структурувати договором
Найцікавіша для ринку альтернатива категоричній відмові полягає в тому, щоб зробити ризик вимірюваним і договірно керованим.
У договорі можна зафіксувати факт проживання конкретної тварини, описати її вид та кількість, визначити відповідальність орендаря за пошкодження майна, порядок компенсації, умови використання гарантійного платежу та стан квартири на момент передачі.
Особливо важливим стає акт приймання-передачі з фотографіями. Коли сторони детально фіксують стан підлоги, дверей, меблів, стін, сантехніки та побутової техніки, після завершення оренди значно простіше відокремити природний знос від конкретного пошкодження.
Для дорожчих квартир може бути виправданим інший розмір забезпечувального платежу, якщо сторони добровільно погодили таку модель і чітко визначили порядок його повернення та використання.
Логіка тут аналогічна страховому ризику: невизначеність не обов'язково усувати повною забороною, коли її можна оцінити, описати та розподілити між сторонами.
«Паспорт орендаря» може працювати краще за прохання зробити виняток
Для людини з твариною ефективна стратегія пошуку також відрізняється від звичайної оренди. Фраза «у нас дуже хороший пес, він нічого не псує» для власника має низьку доказову цінність, оскільки приблизно те саме говорить практично кожен орендар.
Значно переконливішою є конкретика. Орендар може одразу повідомити породу, вік і розмір тварини, пояснити, чи вона стерилізована, як поводиться вдома, чи залишається сама, чи має досвід проживання в квартирі. За наявності попередньої довгострокової оренди корисною може бути рекомендація попереднього власника житла.
Це змінює переговорну конструкцію. Орендодавцю пропонують оцінювати не абстрактний ризик «собаки у квартирі», а конкретного орендаря з конкретною твариною та зрозумілою моделлю відповідальності.
Рієлтор у такій ситуації також може створювати значно більшу цінність, ніж простим пошуком оголошень із відповідним фільтром. Його робота полягає у зменшенні інформаційної асиметрії між сторонами: власник отримує більше інформації про орендаря та ризики, а орендар розуміє умови, за яких власник готовий змінити початкову відмову на згоду.
Війна зробила проблему значно ширшою за питання комфорту
Український контекст додає pet-friendly оренді ще один вимір. Мільйони людей протягом останніх років змінювали місце проживання, частина сімей переїжджала декілька разів, а евакуація з прифронтових територій часто відбувається разом із домашніми тваринами.
Для такого орендаря відмова власника означає не просто необхідність переглянути іншу квартиру. У місті з обмеженою пропозицією вона може суттєво збільшити строк пошуку житла, змусити змінити район, підвищити бюджет або погодитися на гірші умови.
Водночас перекладати всю проблему лише на орендодавця також було б спрощенням. Власник передає іншій людині дорогий актив і має право оцінювати ризик його пошкодження. Стійка модель pet-friendly оренди виникає не там, де один учасник ринку повинен безумовно поступитися іншому, а там, де ризик стає прозорим і керованим.
Для цього потрібні нормальний договір, детальний акт передачі, зрозуміла відповідальність та адекватний механізм забезпечення зобов'язань.
Аналітика ON.UA
Показник у 18% pet-friendly квартир описує значно більше, ніж ставлення українських орендодавців до домашніх тварин. Він показує, як одна додаткова характеристика орендаря здатна створити всередині великого ринку окремий мікроринок із власною пропозицією, конкуренцією та переговорною силою.
Для людини без тварини загальна кількість квартир у місті приблизно відповідає початковому пулу вибору. Для власника собаки або кота більшість цього фонду може бути недоступною ще до аналізу ціни та якості.
Після накладання інших фільтрів ефект посилюється. Спочатку відсіюється близько чотирьох п'ятих пропозиції за критерієм можливості проживання з твариною, потім частина квартир не відповідає бюджету, частина розташована в неправильному районі, частина не підходить за площею або станом. Усередині формально великого ринку може залишитися декілька реальних альтернатив.
Це створює асиметрію переговорної сили. Орендар із меншою кількістю альтернатив має вищу вартість відмови від конкретної квартири, а власник ліквідного об'єкта може обирати між кількома кандидатами. Саме в цій точці виникає економічна проблема pet-friendly оренди, яку не видно зі звичайної статистики середніх ставок.
Для власника квартири 18% означають протилежне: приблизно 82% конкурентної пропозиції не позиціонується як доступна для людей із тваринами. За певних умов це створює можливість диференціації об'єкта. Дозвіл на проживання з твариною розширює потенційний пул орендарів, а ризик можна частково контролювати договором, актом передачі, забезпечувальним платежем та попередньою оцінкою конкретного кандидата.
Найважливішим показником для подальшого аналізу такого сегмента була б навіть не частка pet-friendly оголошень. Значно більше про ринок сказало б порівняння строку експозиції, кількості відгуків, фактичної орендної ставки та тривалості проживання для квартир, які допускають і не допускають тварин.
Якщо pet-friendly квартири за інших близьких характеристик здаються швидше або мають меншу вакантність між орендарями, дозвіл на тварин уже можна розглядати не як соціальний жест власника, а як характеристику дохідності орендного активу.
Поки наявні дані не дозволяють зробити такий висновок. Вони показують інше: доступна пропозиція для орендарів із тваринами залишається структурно обмеженою, а за рік її частка навіть скоротилася з 20% до 18%.
Для професійного рієлтора це окремий сегмент роботи. Тут недостатньо знайти квартиру за ціною та локацією. Потрібно узгодити ризик між двома сторонами, для однієї з яких домашня тварина є частиною сім'ї, а для іншої квартира є активом вартістю в десятки або сотні тисяч доларів.
Ринок працює краще не тоді, коли одну зі сторін переконують відмовитися від власних інтересів, а тоді, коли невизначеність замінюють зрозумілими правилами.
FAQ
Яка частка квартир в Україні здається орендарям із тваринами?
За даними дослідження ринку станом на кінець вересня 2026 року, проживання з домашніми тваринами допускали 18% пропозицій оренди квартир.
Скільки pet-friendly квартир було представлено на ринку?
У досліджуваній вибірці було зафіксовано 3425 квартир із можливістю проживання з тваринами.
Чи стало простіше орендувати квартиру з твариною за останній рік?
Наявні дані цього не підтверджують. У вересні 2025 року частка таких квартир становила 20%, а у вересні 2026 року 18%, хоча абсолютна кількість pet-friendly пропозицій збільшилася.
Де найбільша частка квартир, доступних для проживання з тваринами?
У дослідженні 2026 року найвищу частку серед квартир показали Чернігівська та Сумська області, по 40%. Через невелику загальну кількість пропозицій у таких регіонах ці значення потрібно інтерпретувати обережно.
Чи означає високий відсоток, що в області легко знайти квартиру?
Ні. Висока частка при невеликій загальній пропозиції може означати меншу абсолютну кількість доступних квартир, ніж нижча частка у великому місті.
Яка ситуація в Києві?
Близько 18% квартир у дослідженні допускали проживання з тваринами. Найбільша абсолютна кількість таких пропозицій була зосереджена у Печерському районі, але це не означає, що він є найдоступнішим за бюджетом.
Чому приватні будинки частіше здають людям із тваринами?
Будинки часто мають власну територію, менше спільних просторів із сусідами та іншу структуру ризику для власника. Водночас їхня повна вартість утримання може бути вищою.
Чому власники квартир відмовляють орендарям із тваринами?
Серед типових ризиків власник може оцінювати пошкодження оздоблення та меблів, запахи, додаткове прибирання, шум і можливі конфлікти із сусідами.
Чи можна зменшити ці ризики договором?
Частково. У договорі можна зафіксувати проживання конкретної тварини, відповідальність за пошкодження, порядок компенсації та використання забезпечувального платежу.
Навіщо потрібен детальний акт приймання-передачі?
Він дозволяє зафіксувати початковий стан квартири та після завершення оренди відокремити природний знос від пошкоджень, які виникли під час проживання.
Чи може власник попросити більший гарантійний платіж через тварину?
Сторони можуть погоджувати умови забезпечення виконання зобов'язань у договорі. Для орендаря принципово важливо, щоб були чітко визначені розмір платежу, підстави його використання та порядок повернення.
Що варто повідомити власнику про тварину?
Корисно одразу назвати вид, вік, розмір і кількість тварин, описати їхню поведінку та досвід проживання в орендованому житлі. Це дозволяє обговорювати конкретний ризик замість абстрактного питання «можна з собакою?».
Чи може pet-friendly статус бути перевагою для власника квартири?
Потенційно так, оскільки він розширює пул можливих орендарів. Економічний ефект залежить від попиту, ліквідності конкретного об'єкта, його стану та конкурентної пропозиції.
Чи можна стверджувати, що pet-friendly квартири здаються дорожче?
Наведене дослідження не дає достатніх даних для такого висновку. Для цього потрібно порівнювати співставні квартири за ставкою, строком експозиції та іншими характеристиками.
Який показник найкраще описував би цей сегмент ринку?
Окрім частки pet-friendly пропозицій, корисними були б строк їхньої експозиції, кількість відгуків, фактична ставка укладених договорів, середня тривалість оренди та вакантність між орендарями.