Львівська область за підсумками першого півріччя 2026 року продемонструвала найвищі в Україні темпи зростання надходжень від податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. До місцевих бюджетів регіону надійшло 597,6 млн грн — на 93,7 млн грн, або на 18,6%, більше, ніж за аналогічний період 2025 року. У повідомленні Львівської обласної військової адміністрації цей результат округлено до 19%, тоді як середній приріст по Україні становив 9%.
Для області це не просто чергова позитивна цифра у бюджетній статистиці. Податок на нерухомість повністю надходить до місцевих бюджетів, тому його зростання безпосередньо впливає на фінансові можливості міст і громад: утримання комунальної інфраструктури, фінансування соціальних програм, благоустрій, ремонт місцевих доріг та інші видатки, які громади покривають власними доходами.
Водночас рекордні темпи не варто трактувати надто спрощено. Зростання податкових надходжень не означає, що житло у Львові чи області за пів року автоматично подорожчало на 19%. Податок на нерухомість в Україні не залежить безпосередньо від ринкової ціни квартири, будинку або комерційного приміщення. Він розраховується переважно на основі площі, типу об’єкта, місця його розташування та ставки, встановленої відповідною місцевою радою. Тому показник Львівщини слід розглядати ширше — як результат поєднання зміни розміру податку, розширення облікованої нерухомості, активнішого адміністрування, зростання кількості платників та загального посилення економічної активності регіону.
Скільки Львівщина отримала від податку на нерухомість
За даними Головного управління ДПС у Львівській області, у січні–червні 2026 року власники житлової та нежитлової нерухомості перерахували до місцевих бюджетів 597,6 млн грн. Це майже на п’яту частину більше, ніж за перше півріччя попереднього року. Лише у червні громади отримали 63,3 млн грн, що на 7,3%, або на 4,3 млн грн, перевищило результат червня 2025 року.
Річна динаміка за весь шестимісячний період виявилася значно сильнішою, ніж окремий результат червня. Це може свідчити, що найбільша частина приросту сформувалася у попередні місяці, коли юридичні особи сплачували задекларовані суми, а податкова служба активніше уточнювала базу оподаткування та нарахування. За оцінкою Львівської ОВА, темп зростання у 19% став найвищим серед усіх регіонів України. Востаннє Львівщина посідала перше місце за цим показником у 2022 році.
Проте перше місце за динамікою не тотожне першому місцю за абсолютною сумою. Найбільші надходження від податку на нерухомість традиційно забезпечують великі міські та економічні центри, де зосереджено значний обсяг житлових, торговельних, офісних, складських і виробничих площ. Львівщина належить до числа найбільших платників, але її головним досягненням у першому півріччі стали саме темпи приросту.
Як працює податок на нерухомість
Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є місцевим податком. Його сплачують фізичні та юридичні особи, які володіють житловими або нежитловими об’єктами.
Для фізичних осіб податок на житло нараховується не на всю площу, а лише на частину, що перевищує встановлені Податковим кодексом пільгові межі. Для квартири неоподатковуваними залишаються перші 60 кв. м, для житлового будинку — 120 кв. м, а якщо власник одночасно має різні типи житлової нерухомості, сукупна пільгова площа становить 180 кв. м.
Конкретну ставку встановлює місцева рада залежно від типу об’єкта та його розташування. Закон визначає лише максимальну межу — не більше 1,5% мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного звітного року, за кожен квадратний метр оподатковуваної площі.
У 2026 році фізичні особи сплачують податок за нерухомість, якою володіли у 2025 році. Мінімальна зарплата на 1 січня 2025 року становила 8 тис. грн, тому максимально можлива ставка дорівнює 120 грн за кожен оподатковуваний квадратний метр.
У Львівській міській територіальній громаді ставка для відповідних житлових об’єктів становить 1% мінімальної заробітної плати. Отже, за 2025 рік власник сплачує 80 грн за кожен квадратний метр понад пільгову площу. Наприклад, для квартири загальною площею 65 кв. м оподатковуються лише 5 кв. м, а сума податку становить 400 грн.
Для квартир площею понад 300 кв. м та будинків понад 500 кв. м діє додаткове нарахування — 25 тис. грн на рік за кожен такий об’єкт.
Чому надходження можуть зростати без підвищення ринкових цін
На відміну від багатьох західних країн, український податок на нерухомість не розраховується як відсоток від ринкової чи кадастрової вартості об’єкта. Квартира в історичному центрі Львова і квартира такої самої площі у віддаленій частині громади можуть мати принципово різну ринкову ціну, але податкове нарахування визначатиметься передусім площею, категорією об’єкта та ставкою місцевої ради. Саме тому зростання надходжень на 18,6% не можна прямо порівнювати зі зміною вартості житла. Навіть якщо ринкові ціни зростають, це не збільшує автоматично податок на вже зареєстровану квартиру.
Надходження можуть зростати з інших причин. По-перше, ставка прив’язана до мінімальної заробітної плати за попередній звітний рік. Якщо мінімальна зарплата збільшується, разом із нею зростає і сума податку за кожен оподатковуваний метр, якщо громада зберігає ту саму процентну ставку.
У Львівській громаді, наприклад, за нерухомість 2024 року використовувалася ставка 71 грн за квадратний метр, а за 2025 рік — уже 80 грн. Це приріст приблизно на 12,7% без будь-якої зміни самого відсотка: місцева ставка залишилася на рівні 1%, але збільшилася база її розрахунку — мінімальна заробітна плата.
Отже, значна частина приросту надходжень могла сформуватися автоматично через підвищення номінальної ставки у гривнях. Проте цей фактор сам по собі не пояснює повні 18,6%, а тому ймовірно спрацювали й інші складові.
Нове будівництво розширює податкову базу
Львів та приміські громади протягом останніх років залишаються одними з найбільш активних ринків житлового будівництва в Україні. Кожен введений в експлуатацію багатоквартирний будинок, комерційний центр, складський комплекс або виробничий об’єкт потенційно збільшує базу оподаткування. Важливо, однак, розрізняти введення будівлі в експлуатацію та фактичне виникнення податкового зобов’язання. Новобудова починає формувати надходження лише після оформлення права власності, внесення інформації до державних реєстрів та появи об’єкта у базах, які використовує податкова служба.
Для житлових квартир також діють пільгові пороги площі. Більшість стандартних квартир площею до 60 кв. м взагалі не створює податку для фізичної особи, якщо це її єдиний житловий об’єкт. Тому велика кількість нових малогабаритних квартир не обов’язково різко збільшує надходження.
Натомість суттєвий ефект може створювати нежитлова нерухомість: магазини, офіси, склади, виробничі приміщення, готелі та інші комерційні об’єкти. Для них правила, ставки та пільги визначаються окремо, а площі можуть бути значно більшими.
Зростання Львівської агломерації, розвиток логістики, переміщення підприємств із регіонів, наближених до фронту, та розширення торговельної й сервісної інфраструктури могли збільшити кількість об’єктів, з яких сплачується податок. Однак офіційні дані про приріст надходжень не містять детального розподілу за конкретними причинами, тому цей фактор слід розглядати як обґрунтоване пояснення, а не як підтверджений єдиний драйвер.
Вплив релокації бізнесу та внутрішньої міграції
Після початку повномасштабної війни Львівщина стала одним із головних регіонів для переміщення підприємств, працівників і внутрішньо переміщених осіб. Це змінило структуру попиту на нерухомість та активність місцевої економіки.
Нові підприємства потребують виробничих приміщень, складів, офісів, житла для працівників і сервісної інфраструктури. Навіть якщо бізнес орендує нерухомість, податок сплачує власник об’єкта, а його сума надходить до бюджету громади, де розташоване майно.
Зростання населення Львова та навколишніх громад також стимулює житлове будівництво, реконструкцію старих об’єктів і переведення приміщень у комерційне використання. Усе це поступово розширює обсяг офіційно зареєстрованої нерухомості.
Водночас було б неправильно пояснювати весь податковий рекорд лише релокацією. Значна частина переміщеного бізнесу працює в орендованих приміщеннях, а частина нової нерухомості ще не введена в експлуатацію або не створює податкового зобов’язання через пільги. Проте загальна економічна активність регіону формує сприятливе середовище для зростання майнової податкової бази.
Кращий облік нерухомості також збільшує платежі
Одна з традиційних проблем оподаткування нерухомості в Україні — неповнота та неузгодженість державних реєстрів. Об’єкти, право власності на які було оформлено багато років тому, можуть не мати повної цифрової інформації. У реєстрі іноді відсутня площа, адреса, частка власника або правильний тип нерухомості. Через це податкова служба не завжди може автоматично нарахувати податок.
Власник може роками не отримувати податкове повідомлення не тому, що він звільнений від сплати, а тому, що дані про його майно не були належним чином інтегровані між реєстрами. Коли інформація уточнюється, оцифровується або звіряється, база платників розширюється. Податкова служба починає нараховувати платежі за об’єктами, які формально існували й раніше, але не були коректно відображені в інформаційних системах. Тому приріст надходжень може свідчити не лише про появу нової нерухомості, а й про детінізацію вже наявної.
Цей аспект особливо важливий для нежитлових приміщень, старих виробничих будівель, приватних будинків із добудовами та об’єктів, права на які оформлювалися до запуску сучасного Державного реєстру речових прав.
Юридичні особи сплачують податок інакше
Коли йдеться про податок на нерухомість, суспільна увага зазвичай зосереджується на фізичних особах та «зайвих квадратних метрах». Проте значну частину надходжень можуть забезпечувати юридичні особи.
Компанії самостійно розраховують податок, подають декларації та сплачують його авансовими внесками протягом року. До їхніх об’єктів належать офісні будівлі, магазини, торговельні центри, готелі, склади, виробничі корпуси та інші площі. Саме тому економічне зростання регіону, відкриття нових підприємств і введення великих комерційних об’єктів може набагато сильніше впливати на податкові надходження, ніж збільшення кількості звичайних квартир. Одна нова логістична будівля площею десятки тисяч квадратних метрів потенційно формує більшу податкову базу, ніж сотні невеликих квартир, більшість із яких не перевищує неоподатковуваного порогу.
Для повного розуміння рекорду Львівщини потрібен детальний розподіл надходжень між фізичними та юридичними особами, житловою та нежитловою нерухомістю, а також окремими громадами. У відкритому повідомленні ДПС цієї структури немає, тому стверджувати, яка саме група забезпечила найбільший приріст, передчасно.
Загальні доходи Львівщини також зростають швидше
Податок на нерухомість не є ізольованим показником. У першому півріччі 2026 року Львівщина демонструвала вищі за середньоукраїнські темпи зростання за більшістю основних доходів. За даними Львівської ОВА, загальні надходження до бюджету області збільшилися приблизно на 23%, тоді як середній приріст по Україні становив 17%. Це дозволило області зберегти п’яте місце за темпами зростання сукупних надходжень.
Податкова служба повідомляє, що лише податкових платежів до місцевих бюджетів Львівщини за січень–червень надійшло 20,62 млрд грн — на 23,9%, або майже на 4 млрд грн, більше, ніж роком раніше. Різниця між 20,62 млрд грн у даних ДПС і 23,2 млрд грн загальних доходів пояснюється тим, що показник місцевих бюджетів може охоплювати не лише податкові платежі, а й інші доходи та надходження. За загальною сумою доходів місцевих бюджетів Львівщина посіла третє місце в Україні після Києва та Дніпропетровської області. Обсяг надходжень становив близько 23,2 млрд грн, тоді як Київ отримав 55,9 млрд грн, а Дніпропетровщина — 30,9 млрд грн.
Особливо показовою є динаміка податку на доходи фізичних осіб. За перше півріччя до місцевих бюджетів Львівщини надійшло 13,71 млрд грн ПДФО — на 27,8%, або майже на 3 млрд грн, більше, ніж за аналогічний період 2025 року. Це свідчить, що зростання податку на нерухомість відбувається на тлі ширшого збільшення офіційних доходів, фонду оплати праці та податкової активності регіону.
Чому ПДФО важливіший за податок на нерухомість
Майже 600 млн грн податку на нерухомість є значною сумою, однак у структурі місцевих доходів він залишається набагато меншим за ПДФО. За перше півріччя місцеві бюджети Львівщини отримали 13,71 млрд грн податку на доходи фізичних осіб і 597,6 млн грн податку на нерухомість. Отже, надходження від ПДФО були приблизно у 23 рази більшими.
Це важливо для правильної оцінки бюджетного рекорду. Податок на нерухомість посилює власну дохідну базу громад, але поки що не є її центральною опорою. Найбільше місцеві бюджети залежать від зайнятості, офіційних зарплат і діяльності бізнесу.
Водночас майнові податки мають особливу цінність через стабільність. Робоче місце може бути скорочено, підприємство — переміщено, а прибуток — суттєво змінитися протягом року. Нерухомість фізично залишається на території громади та продовжує формувати податкову базу. Саме тому для місцевого самоврядування якісний облік майна є не менш важливим, ніж залучення нових підприємств.
Що означає перше місце для громад Львівщини
Податок на нерухомість має одну принципову особливість: він залишається на місцевому рівні. Це означає, що збільшення надходжень не розчиняється повністю у державному бюджеті, а посилює фінансову спроможність конкретних громад. Місто чи селище, на території якого розташовані житлові та комерційні об’єкти, отримує додатковий ресурс для фінансування місцевих потреб.
Для швидкозростаючих громад навколо Львова це особливо важливо. Нове житло збільшує кількість мешканців, а разом із нею — навантаження на школи, дитячі садки, дороги, громадський транспорт, водопостачання та комунальні мережі.
Якщо нова забудова не супроводжується зростанням місцевих доходів, громада отримує більше витрат без достатнього фінансового ресурсу. Податок на нерухомість частково компенсує цей дисбаланс, хоча його нинішній масштаб зазвичай недостатній для повного фінансування нової інфраструктури.
У комерційних і промислових громадах майновий податок також створює прямий фінансовий зв’язок між розвитком нерухомості та доходами бюджету. Чим більше офіційно зареєстрованих і використовуваних об’єктів, тим стабільнішою стає місцева дохідна база.
Чи означає зростання податку посилення навантаження на власників
Для частини власників сума платежу у 2026 році справді збільшилася. Це пов’язано передусім із тим, що податок сплачується за 2025 рік, коли мінімальна зарплата становила 8 тис. грн, тоді як для попереднього нарахування використовувався показник 7,1 тис. грн.
У Львівській громаді ставка за один оподатковуваний квадратний метр зросла з 71 до 80 грн.
Проте для власника стандартної квартири до 60 кв. м нічого не змінилося: якщо це єдиний об’єкт житлової нерухомості та немає інших підстав для нарахування, податок не сплачується.
Для квартири площею 80 кв. м оподатковуються 20 кв. м. За львівською ставкою сума становить 1 600 грн на рік. Для квартири площею 100 кв. м — 3 200 грн. Тобто для більшості власників житла податок залишається відносно невеликим у порівнянні з ринковою вартістю нерухомості.
Інша ситуація з великими будинками, портфелями квартир і комерційними площами. Там оподатковувана база може становити сотні або тисячі квадратних метрів, тому навіть невелике номінальне підвищення ставки створює відчутний приріст платежу.
Чому українська модель податку залишається суперечливою
Система оподаткування за площею проста в адмініструванні, але не завжди справедливо відображає економічну цінність майна.
Квартира площею 100 кв. м у центрі Львова може коштувати у кілька разів дорожче за будинок такої самої оподатковуваної площі у невеликому селі. Проте податкове навантаження не враховує цю різницю повною мірою. Місцеві ради можуть диференціювати ставки залежно від типу об’єкта та його розташування, але на практиці система залишається набагато менш пов’язаною з реальною ринковою вартістю, ніж у багатьох країнах Європи.
З одного боку, це захищає власників дорогої нерухомості від різкого зростання платежів через ринкову переоцінку. З іншого — обмежує потенціал майнового податку як джерела місцевих доходів і створює нерівномірність. Наприклад, власник невеликої дорогої квартири площею 59 кв. м у преміальному будинку може не сплачувати податок взагалі. Власник старої квартири площею 80 кв. м у значно дешевшому районі сплачуватиме за 20 «зайвих» квадратних метрів.
Тому перше місце Львівщини за темпами зростання не означає, що система вже стала ефективною або повністю справедливою. Воно показує лише те, що в межах чинної моделі область змогла суттєво збільшити надходження.
Що власникам потрібно перевірити у 2026 році
Фізичним особам податкова служба надсилає повідомлення-рішення з розрахунком суми податку та реквізитами для сплати. Інформацію також можна перевірити в Електронному кабінеті платника або через застосунок «Моя податкова».
Власникові варто звернути увагу на кілька параметрів: адресу об’єкта, загальну площу, частку у праві власності, тип нерухомості, застосовану пільгу та ставку конкретної громади.
Помилки можуть виникати, якщо квартиру продано, але інформація не оновилася у базі, якщо площа вказана неправильно або якщо податкова врахувала об’єкт, який не належав людині протягом усього року.
У такому випадку необхідно звернутися до податкової служби для звірки та надати документи, що підтверджують право власності, продаж, площу або період володіння.
Не варто ігнорувати повідомлення лише тому, що власник не погоджується з розрахунком. Спочатку потрібно офіційно уточнити дані, інакше несплачена сума може перетворитися на податковий борг.
Чи збережеться висока динаміка до кінця року
Продовження зростання залежатиме від кількох факторів. По-перше, від повноти сплати вже нарахованих сум фізичними особами. Значна частина податку надходить після розсилання повідомлень-рішень, тому друга половина року може суттєво вплинути на підсумковий результат. По-друге, від платежів юридичних осіб, які сплачують задекларовані суми протягом року. По-третє, від подальшого уточнення реєстрів та роботи з податковою заборгованістю.
Порівняльна динаміка також залежатиме від бази минулого року. Високий приріст у першому півріччі не гарантує, що область збереже перше місце за підсумками всього 2026 року. Інші регіони можуть прискорити надходження, а темпи Львівщини — вирівнятися у другій половині року. Тому нинішній результат слід вважати важливим проміжним показником, але не остаточним річним рейтингом.
Аналітика ON.UA
Перше місце Львівщини за темпами зростання податку на нерухомість є позитивним сигналом для місцевих бюджетів, але його не слід подавати як прямий доказ стрімкого подорожчання житла або будівельного буму.
Податок в Україні не прив’язаний безпосередньо до ринкової вартості. Його зростання формується передусім через площу оподатковуваних об’єктів, ставки місцевих рад, підвищення мінімальної зарплати, появу нової нерухомості та покращення обліку.
У Львівській громаді номінальна ставка за квадратний метр зросла з 71 до 80 грн лише через зміну мінімальної зарплати, хоча сама ставка залишилася на рівні 1%. Це вже могло забезпечити значну частину загального приросту.
Водночас підсумкові 18,6% перевищують цей автоматичний ефект. Це дає підстави припускати, що область також розширила фактичну податкову базу: через реєстрацію нових житлових і комерційних об’єктів, активнішу сплату юридичними особами, уточнення інформації в реєстрах та загальне зростання економічної активності.
Особливо важливо, що рекорд податку на нерухомість збігається з сильнішою динамікою інших доходів. Податкові надходження до місцевих бюджетів Львівщини зросли на 23,9%, а ПДФО — на 27,8%. Це свідчить, що мова йде не про одиничний статистичний сплеск, а про ширший процес: Львівщина продовжує концентрувати населення, бізнес, робочі місця, будівництво та комерційну інфраструктуру.
Для громад головний виклик полягає вже не лише в тому, щоб зібрати більше податку, а в тому, щоб перетворити зростання нерухомості на збалансований розвиток. Нові будинки, склади, офіси й торговельні об’єкти одночасно створюють доходи та збільшують навантаження на дороги, транспорт, школи, інженерні мережі та комунальні служби. Тому справжнім показником ефективності буде не саме перше місце в рейтингу, а те, наскільки додаткові надходження допоможуть громадам фінансувати інфраструктуру, необхідну для регіону, що швидко зростає.