Американська акторка та телеведуча Дрю Беррімор продала свій заміський маєток у Гаррісоні, штат Нью-Йорк, за $4,5 млн. Будинок розташований в окрузі Вестчестер, приблизно за годину їзди від Мангеттена, і тривалий час використовувався акторкою як сімейна резиденція для відпочинку поза містом. Угоду завершили наприкінці липня 2026 року.
Беррімор придбала нерухомість у 2024 році за $4,4 млн, а навесні 2026 року виставила її на продаж за $4,995 млн. У підсумку маєток продали лише на $100 тис. дорожче за початкову ціну придбання і приблизно на 10% дешевше за заявлену вартість. З урахуванням витрат на масштабну реконструкцію, утримання та продаж об’єкта угоду навряд чи можна розглядати як прибуткову інвестицію у класичному розумінні.
Будинок XVIII століття після комплексної реконструкції
Головний будинок було зведено у 1748 році. Маєток займає близько 12 акрів, або приблизно 4,8 га, і включає основну резиденцію, гостьовий будинок, басейн із окремим павільйоном, ландшафтні сади та лісові ділянки. Територія юридично поділена на п’ять окремих лотів, що залишає новим власникам можливість у майбутньому продати або забудувати частину землі.
У будинку передбачено шість спалень і дев’ять ванних кімнат, а його площа становить близько 5,6 тис. кв. футів, або приблизно 520 м². Частина публікацій також враховує площі гостьового та басейного павільйонів, через що загальні показники маєтку можуть відрізнятися.
Після придбання Беррімор провела комплексну реконструкцію, що включала оновлення систем опалення, вентиляції, кондиціонування, водопостачання та внутрішніх комунікацій. Окремим складним етапом стало перепланування кухні та створення більш відкритого і світлого простору. Водночас у будинку зберегли історичні балки, каміни, дерев’яні конструкції та інші автентичні деталі XVIII століття.
Чому маєток продали нижче стартової ціни
Об’єкт вийшов на ринок із ціною майже $5 млн, однак фінальна угода відбулася за $4,5 млн. Для преміальної заміської нерухомості подібний дисконт не є нетиповим, особливо коли йдеться про великий історичний будинок із високими витратами на обслуговування та відносно вузькою аудиторією покупців.
Площа земельної ділянки, історична архітектура, близькість до Нью-Йорка та можливість подальшого поділу землі підвищують інвестиційну привабливість маєтку. Водночас такі активи мають нижчу ліквідність, ніж стандартні будинки у передмісті, оскільки потребують значних витрат на утримання, страхування, енергозабезпечення, ремонт і догляд за територією.
За інформацією брокерів, нові власники переїжджають із Нью-Йорка і планують використовувати маєток як заміську резиденцію. Саме такий сценарій є типовим для ринку Вестчестера, де покупців приваблює поєднання приватності, великої земельної ділянки та можливості швидко дістатися Мангеттена.
Історична нерухомість як емоційний, а не лише фінансовий актив
Історія продажу маєтку Дрю Беррімор показує, що преміальна нерухомість знаменитостей не завжди забезпечує високу інвестиційну дохідність. Навіть відомий власник, професійна реконструкція та значні капітальні вкладення не гарантують, що ринок повністю компенсує витрати.
Для таких об’єктів ключову роль відіграють не лише площа, адреса та архітектурна цінність, а й ліквідність конкретного формату, витрати на володіння та кількість покупців, готових утримувати великий історичний маєток. У цьому випадку головною цінністю залишилися приватність, атмосфера, близькість до Нью-Йорка та можливість використання землі, тоді як фінансовий результат угоди виявився значно скромнішим за масштаб проведеної реконструкції.