Фраза «податок на розкіш» давно стала звичною для українців, хоча юридично такого податку не існує. Цим терміном зазвичай називають два різні механізми оподаткування, передбачені Податковим кодексом України: транспортний податок на дорогі легкові автомобілі та додатковий податок на великі об'єкти житлової нерухомості. Саме ці платежі найчастіше згадують, коли говорять про оподаткування предметів розкоші.
На відміну від класичного податку на багатство, який діє в окремих країнах Європи та розраховується із загальної вартості активів людини, українська модель значно простіша. Держава не оцінює статки власника, не аналізує його банківські рахунки чи інвестиційний портфель. Вона визначає лише окремі категорії майна, які вважаються достатньо дорогими, щоб їхні власники робили додатковий внесок до місцевих бюджетів.
Попри відносно невелику кількість платників, саме цей податок регулярно викликає суспільні дискусії. Для одних він є символом соціальної справедливості, для інших — черговим обов'язковим платежем, який мало впливає на справжню нерівність доходів. Незалежно від ставлення до цієї ідеї, правила оподаткування залишаються чинними, а у 2026 році вони продовжують застосовуватися з урахуванням оновлених економічних показників.
Чому «податку на розкіш» юридично не існує
Перше, що варто розуміти власникам дорогого майна, — термін «податок на розкіш» не використовується в українському законодавстві. Якщо відкрити Податковий кодекс України, окремої глави чи статті з такою назвою там немає.
Насправді це узагальнена назва двох різних податків, які мають спільну логіку. Один із них стосується дорогих автомобілів, другий — великої житлової нерухомості. В обох випадках законодавець виходить із припущення, що володіння таким майном свідчить про високий рівень фінансових можливостей власника, а тому він може сплачувати додатковий внесок до бюджету громади. Саме через це в медіа, професійному середовищі та повсякденному спілкуванні закріпилася коротка назва — «податок на розкіш», хоча юридично йдеться про різні норми Податкового кодексу.
Навіщо держава запровадила такі платежі
Податки на дорогі автомобілі та великі будинки з'явилися після масштабної податкової реформи 2014–2015 років. У той період держава шукала способи збільшити доходи місцевих бюджетів без суттєвого підвищення податкового навантаження для більшості громадян.
Ідея була досить простою. Якщо людина може дозволити собі автомобіль вартістю кілька мільйонів гривень або будинок площею понад пів тисячі квадратних метрів, додатковий щорічний платіж навряд чи стане для неї критичним, однак дозволить забезпечити додаткові надходження до місцевих бюджетів.
При цьому український підхід суттєво відрізняється від класичних європейських моделей wealth tax, де оподатковується загальна вартість майна або сукупний капітал особи. В Україні об'єктом оподаткування є лише конкретні категорії дорогого майна.
Транспортний податок: хто повинен його сплачувати
Саме транспортний податок найчастіше асоціюється з поняттям «податок на розкіш». Щоб автомобіль підпадав під оподаткування, він повинен одночасно відповідати двом критеріям.
По-перше, з року його випуску має пройти не більше п'яти років включно. По-друге, його середньоринкова вартість повинна перевищувати встановлений законом поріг, який щороку переглядається відповідно до мінімальної заробітної плати.
Саме другий критерій постійно змінюється. Оскільки мінімальна зарплата поступово зростає, збільшується і мінімальна вартість автомобіля, після якої виникає обов'язок сплачувати транспортний податок. Таким чином, модель є динамічною. Автомобіль, який кілька років тому підпадав під оподаткування, сьогодні може вже не відповідати встановленим критеріям.
Які автомобілі потрапляють до переліку
Досить поширеною є помилка, ніби транспортний податок автоматично сплачують усі власники автомобілів преміальних брендів.
Насправді все набагато складніше. Щороку Міністерство економіки України формує спеціальний перелік моделей, які відповідають критеріям вартості та віку.
До нього можуть входити окремі моделі:
- Aston Martin;
- Audi;
- Bentley;
- BMW;
- Ferrari;
- Lamborghini;
- Land Rover;
- Lexus;
- Maserati;
- Mercedes-Benz;
- Porsche;
- Rolls-Royce;
- Tesla та інших виробників.
При цьому не всі автомобілі цих брендів автоматично стають об'єктом оподаткування. Значення мають модель, модифікація, рік випуску, комплектація та розрахункова середньоринкова вартість.
Наприклад, один автомобіль BMW може потрапляти до переліку, а інший — ні, хоча формально вони належать до одного виробника. Саме тому перед придбанням нового автомобіля варто перевірити актуальний перелік, який публікує Міністерство економіки.
Чому електромобілі також можуть оподатковуватися
Із розвитком ринку електромобілів виникла ще одна поширена помилка. Багато покупців вважають, що електричний автомобіль автоматично звільняється від транспортного податку. Насправді це не так.
Транспортний податок не залежить від типу двигуна або виду пального. Якщо електромобіль відповідає встановленим критеріям вартості та віку, він так само підлягає оподаткуванню. Саме тому дорогі Tesla, Porsche Taycan, Mercedes EQS та інші преміальні електромобілі можуть входити до офіційного переліку моделей, власники яких повинні сплачувати транспортний податок.
Чому ставка становить саме 25 тисяч гривень
На відміну від більшості податків, транспортний податок не розраховується як відсоток від вартості автомобіля.
Для всіх моделей встановлено єдину фіксовану суму - 25 000 гривень на рік за кожний автомобіль. Тобто власник автомобіля вартістю 3,5 млн гривень і власник автомобіля за 10 млн гривень сплачують однакову суму. Саме ця особливість найчастіше стає предметом критики.
З одного боку, така система дуже проста для адміністрування. Податковій не потрібно щороку переоцінювати автомобілі або визначати їхню фактичну ринкову вартість. З іншого боку, однакова ставка для автомобілів із різною ціною не завжди виглядає економічно справедливою.
Що відбувається після досягнення автомобілем п'ятирічного віку
Однією з особливостей української моделі є те, що транспортний податок не сплачується довічно. Після того як автомобілю виповнюється більше п'яти років, обов'язок зі сплати транспортного податку припиняється. Саме тому на вторинному ринку часто можна спостерігати цікаву тенденцію.
Автомобілі, які щойно виходять із категорії оподатковуваних, нерідко стають більш привабливими для покупців, адже новий власник більше не повинен щороку сплачувати 25 тисяч гривень.
Податок на нерухомість: коли він стає «податком на розкіш»
Не менш цікавою є ситуація з нерухомістю. Тут також існують два різні механізми оподаткування.
Перший знайомий багатьом власникам квартир і будинків — це податок за площу, що перевищує встановлені Податковим кодексом пільгові норми.
- Для квартир неоподатковувана площа становить 60 квадратних метрів.
- Для житлових будинків — 120 квадратних метрів.
Якщо людина одночасно володіє квартирою і будинком, загальна пільга становить 180 квадратних метрів. Саме за площу, яка перевищує ці межі, нараховується податок. Конкретний розмір ставки встановлюють місцеві ради, тому сума може істотно відрізнятися залежно від міста чи громади.
Коли власник додатково сплачує ще 25 тисяч гривень
Окремо Податковий кодекс передбачає ще один фіксований платіж.
Він застосовується до:
- квартир площею понад 300 квадратних метрів;
- житлових будинків площею понад 500 квадратних метрів.
У цьому випадку власник сплачує не лише звичайний податок за надлишкову площу, а й додаткові 25 000 гривень на рік за кожний такий об'єкт.Саме цей механізм найчастіше називають податком на розкіш у сфері нерухомості.
Цікаво, що площа понад 300 або 500 квадратних метрів не замінює звичайний податок на нерухомість, а лише додає до нього ще один фіксований платіж.
Як сплачуються ці податки
Для фізичних осіб процедура максимально автоматизована. Податкова служба самостійно визначає, чи підпадає автомобіль або нерухомість під оподаткування, після чого надсилає податкове повідомлення-рішення. Власник повинен лише перевірити правильність інформації та сплатити зазначену суму у встановлений законом строк. Юридичні особи працюють за іншим механізмом і самостійно декларують свої податкові зобов'язання.
Чи можна законно не сплачувати податок
У певних випадках - так. Для нерухомості законодавство передбачає окремі винятки, які стосуються, зокрема, об'єктів, розташованих на тимчасово окупованих територіях або пошкоджених внаслідок бойових дій. Окремі пільги можуть встановлювати й органи місцевого самоврядування.
Щодо транспортного податку все значно простіше. Якщо автомобіль більше не відповідає хоча б одному із двох критеріїв — наприклад, йому виповнилося більше п'яти років або модель більше не входить до офіційного переліку, — обов'язок зі сплати припиняється.
Чи впливає податок на поведінку покупців
Хоча сума у 25 тисяч гривень виглядає досить помітною, для більшості покупців автомобілів вартістю кілька мільйонів гривень вона рідко стає головним аргументом під час ухвалення рішення. Набагато більше значення мають курс валют, митні платежі, страхування, сервісне обслуговування та швидкість втрати вартості автомобіля.
Водночас певний вплив усе ж існує. Частина покупців відкладає придбання автомобіля до моменту, коли йому виповниться більше п'яти років.
На ринку елітної нерухомості подібна ситуація виникає значно рідше, оскільки власники великих будинків або квартир зазвичай орієнтуються насамперед на довгострокове володіння, а додатковий щорічний платіж становить лише незначну частину вартості такого майна.
Чим українська модель відрізняється від європейської
У більшості країн Європи оподаткування дорогого майна побудоване зовсім інакше. У Франції, Іспанії, Норвегії чи Швейцарії можуть діяти різні форми податку на капітал або чисті активи, де враховується загальна вартість майна людини, її фінансові інвестиції, депозити та інші активи.
В Україні підхід значно простіший. Держава не аналізує фінансовий стан людини загалом. Оподатковуються лише окремі дорогі автомобілі та великі об'єкти житлової нерухомості. Завдяки цьому адміністрування податку залишається відносно простим, хоча така модель не завжди відображає реальний рівень добробуту власника.
Аналітика ON.UA
Так званий податок на розкіш в Україні не є окремим видом оподаткування, а поєднує два незалежні механізми — транспортний податок і додатковий податок на великі об'єкти житлової нерухомості. Обидва інструменти мають спільну мету: забезпечити додаткові надходження до місцевих бюджетів без збільшення податкового навантаження для більшості громадян.
Попри гучну назву, ці платежі стосуються досить вузького кола власників дорогих автомобілів і великої нерухомості. Для більшості покупців елітного майна вони не стають вирішальним фактором під час прийняття рішення, однак залишаються обов'язковою частиною вартості володіння активом.
Перед придбанням преміального автомобіля або великого будинку доцільно оцінювати не лише ціну покупки, а й усі супутні витрати: страхування, сервісне обслуговування, місцеві податки, експлуатаційні платежі та потенційні податкові зобов'язання. Саме комплексний підхід дозволяє правильно оцінити реальну вартість володіння дорогим майном і уникнути несподіваних витрат у майбутньому.