Глибина залягання ґрунтових вод є гідрогеологічним показником, який характеризує вертикальну відстань від поверхні землі або прийнятої висотної позначки до поверхні ґрунтових вод.
Поняття тісно пов’язане з рівнем ґрунтових вод, скорочено РҐВ, але не є повністю тотожним йому. Рівень ґрунтових вод описує висотне положення водної поверхні щодо певної системи висот, а глибина залягання показує відстань від поверхні конкретної ділянки до цієї води.
Ґрунтові води є першим від поверхні постійним водоносним горизонтом, який зазвичай не має суцільного водотривкого перекриття. Вони накопичуються над водотривким або слабкопроникним шаром і можуть живитися атмосферними опадами, талими водами, водоймами, витоками з інженерних мереж та водою із сусідніх горизонтів.
Глибина залягання не є постійною величиною. Вона може змінюватися залежно від:
- сезону та кількості опадів;
- танення снігу;
- посухи або тривалого перезволоження;
- рельєфу місцевості;
- близькості річки, озера, ставка чи водосховища;
- складу та водопроникності ґрунтів;
- роботи дренажних і меліоративних систем;
- забудови території та зміни поверхневого стоку;
- витоків із водопровідних і каналізаційних мереж;
- водозабору з підземних горизонтів;
- підтоплення підземних виробок або техногенних порожнин.
Тому одноразове спостереження під час буріння не завжди показує найвищий можливий рівень води. Для проєктування враховують фактичний рівень на момент дослідження, сезонні коливання, багаторічні спостереження та прогнозоване підвищення протягом строку експлуатації об’єкта.
У будівництві можуть використовуватися кілька пов’язаних показників:
- встановлений рівень, зафіксований під час польових досліджень;
- усталений рівень, визначений після стабілізації води у свердловині;
- максимальний сезонний рівень;
- прогнозований рівень з урахуванням майбутніх змін;
- розрахунковий рівень, прийнятий для проєктування конструкцій і захисних заходів;
- критичний рівень, за якого починається небезпечний вплив на будівлю або територію.
Для визначення глибини залягання виконують інженерно-геологічні та гідрогеологічні вишукування. Під час буріння фіксують появу води та її усталений рівень, облаштовують спостережні свердловини або п’єзометри, аналізують архівні матеріали та сезонну динаміку.
Під час дослідження важливо встановити не лише глибину, а й напрямок руху води, потужність водоносного шару, фільтраційні властивості ґрунтів, хімічний склад води та її можливу агресивність щодо бетону й металу.
Високий рівень ґрунтових вод може спричинити:
- підтоплення підвалів, паркінгів і технічних приміщень;
- зволоження фундаментів та капілярне підняття вологи;
- зниження несучої здатності окремих ґрунтів;
- морозне здимання водонасиченої основи;
- просідання, суфозію або нерівномірні деформації;
- гідростатичний тиск на підземні конструкції;
- спливання легких підземних резервуарів і герметичних конструкцій;
- ускладнення земляних робіт;
- нестабільну роботу септиків і локальних очисних споруд;
- перезволоження території та пошкодження покриттів.
Відповідно до ДБН В.2.1-10 «Основи і фундаменти будівель та споруд», під час проєктування основ і фундаментів необхідно враховувати положення та можливі зміни рівня ґрунтових вод, вплив води на властивості ґрунтів, матеріали конструкцій і стійкість підземної частини будівлі.
Глибина води сама по собі не визначає придатність ділянки для забудови. Важливе співвідношення між прогнозованим рівнем води, глибиною фундаменту, підлогою підвалу, типом ґрунту та конструктивною схемою будівлі. Вода на глибині 2 м може майже не впливати на будинок без підвалу, але створювати серйозні вимоги для підземного паркінгу або глибокого фундаменту.
За високого або нестабільного рівня ґрунтових вод можуть передбачатися водозниження на період будівництва, кільцевий чи пластовий дренаж, водонепроникні бетонні конструкції, посилена гідроізоляція, герметизація вводів комунікацій та захист від спливання. Проєктні рішення повинні спиратися на результати вишукувань, а не лише на досвід власників сусідніх ділянок.
Під час купівлі земельної ділянки або будинку варто перевірити звіт про інженерно-геологічні вишукування, стан підвалу, роботу дренажу, сліди висолів і вологи, сезонне накопичення води на території. Рівень води у звичайній криниці може дати лише приблизне уявлення, оскільки криниця здатна живитися з іншого горизонту та не показувати розрахунковий РҐВ під фундаментом.