За перше півріччя 2026 року місцеві бюджети Київської області отримали 674,3 млн грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Порівняно із січнем-червнем 2025 року обсяг надходжень збільшився на 18%, що свідчить про подальше зростання фіскальної ролі нерухомості в економіці столичного регіону. Водночас частка цього платежу в загальній структурі доходів місцевих бюджетів становить лише 3,4%, тому податок поки що не є головним джерелом фінансування громад, але залишається стабільним і передбачуваним компонентом їхньої дохідної бази.
Основну частину надходжень забезпечили юридичні особи, які сплатили 460,8 млн грн, або приблизно 68,3% загального обсягу податку. Від фізичних осіб місцеві бюджети отримали 213,5 млн грн, що відповідає близько 31,7% надходжень. Така структура показує, що для Київської області податок на нерухомість значною мірою є платежем, пов’язаним не лише з приватними квартирами та будинками, а передусім із комерційною, складською, виробничою, офісною та іншою нежитловою нерухомістю, яка перебуває у власності бізнесу.
Чому надходження зростають швидше, ніж сам житловий фонд
Збільшення надходжень на 18% не обов’язково означає, що площа нерухомості в регіоні зросла на аналогічний відсоток. На динаміку платежів одночасно впливають декілька чинників: введення в експлуатацію нових житлових і комерційних об’єктів, оновлення інформації в державних реєстрах, зміна ставок, встановлених місцевими радами, покращення обліку платників, погашення заборгованості та ефективніше адміністрування вже існуючої податкової бази.
Саме на якість адміністрування звертає увагу керівництво обласної податкової служби. Податок на нерухомість належить до тих місцевих платежів, де повнота надходжень безпосередньо залежить від того, наскільки точно обліковані об’єкти, чи відповідає реєстрова інформація фактичному складу майна та чи своєчасно власники виконують податкові зобов’язання.
Для Київщини цей фактор має особливе значення, оскільки область протягом останніх років залишається одним із найбільших будівельних і логістичних ринків країни. Навколо столиці продовжують розвиватися житлові агломерації, складські комплекси, торговельні об’єкти, виробничі підприємства та офісна інфраструктура, тому податкова база поступово розширюється навіть за нерівномірної активності окремих сегментів нерухомості.
Борщагівська громада випередила більші міста області
Найбільший обсяг податку на нерухомість за перше півріччя отримала Борщагівська сільська територіальна громада, до бюджету якої надійшло 65,8 млн грн. Друге місце посіла Білоцерківська громада з 61,4 млн грн, третє — Броварська з 45,6 млн грн. До п’ятірки лідерів також увійшли Бучанська громада з 34,2 млн грн та Вишнева з 33,7 млн грн. Разом ці п’ять громад акумулювали близько 240,7 млн грн, або приблизно 35,7% усіх надходжень податку на нерухомість у Київській області.
Лідерство Борщагівської громади є особливо показовим, оскільки демонструє, що обсяг податкових надходжень визначається не адміністративним статусом населеного пункту, а концентрацією нерухомості та економічної активності. Софіївська і Петропавлівська Борщагівка протягом багатьох років залишаються одними з найактивніших зон житлової забудови Київської агломерації. Паралельно тут сформувалися великі масиви комерційної нерухомості, торговельних приміщень, складів, сервісних об’єктів і малого бізнесу, що створює значно ширшу податкову базу, ніж у багатьох традиційних міських громадах.
Біла Церква демонструє іншу модель. Високі надходження тут формуються завдяки масштабу міста, великій кількості житлових об’єктів, промисловій базі, торговельній нерухомості та сформованій підприємницькій інфраструктурі. Бровари, Буча та Вишневе, своєю чергою, є ключовими елементами столичної агломерації, де швидке житлове будівництво поєднується з розвитком логістики, ритейлу, офісів та сервісного бізнесу.
Податок на нерухомість показує реальну економічну географію області
Рейтинг громад за надходженнями від нерухомості фактично відображає не лише розміщення житлового фонду, а й економічну структуру Київщини. Найвищі показники мають території, які інтегровані у столичний ринок праці, розташовані вздовж ключових транспортних напрямків або мають власну сильну виробничу й комерційну базу.
Це важливий сигнал для інвесторів і девелоперів, оскільки стабільні податкові надходження свідчать про значний обсяг введеної та офіційно облікованої нерухомості. Водночас високий фіскальний результат сам по собі не гарантує збалансованого розвитку громади. Якщо житлова і комерційна забудова зростають швидше за дороги, школи, медичні заклади, інженерні мережі та громадський транспорт, бюджет отримує більше доходів, але одночасно стикається зі значно вищими витратами на інфраструктуру.
Саме тому головним показником ефективності має бути не лише сума зібраного податку, а те, наскільки ці кошти повертаються в міське середовище у вигляді модернізації мереж, благоустрою, транспортних проєктів, цивільного захисту та соціальної інфраструктури.
Бізнес залишається головним платником
Той факт, що юридичні особи забезпечують понад дві третини надходжень, вказує на значну роль нежитлової нерухомості у фінансах громад. Для Київщини це закономірно, адже область є найбільшим логістичним поясом столиці, де зосереджені склади, виробничі комплекси, торговельні центри, офісні приміщення, готельна інфраструктура та інші об’єкти комерційного призначення.
Податок на таку нерухомість має більшу фіскальну вагу, ніж платежі власників стандартного житла, оскільки для фізичних осіб діють неоподатковувані ліміти площі, а ставки для різних типів об’єктів визначаються рішеннями місцевих рад. Для квартир базова пільгова площа становить 60 кв. м, для житлових будинків — 120 кв. м, а для сукупності квартири й будинку — 180 кв. м. ДПС також надає електронний калькулятор, який дозволяє орієнтовно розрахувати податкове зобов’язання з урахуванням типу об’єкта, площі, форми власності та місцевої ставки.
Для громад висока частка бізнесу серед платників є одночасно перевагою та ризиком. Вона забезпечує значні надходження, однак робить бюджет чутливішим до стану локальної економіки, релокації підприємств, вакантності комерційних площ і змін у діловій активності.
Зростання надходжень не повинно автоматично трактуватися як підвищення податкового навантаження
Збільшення суми платежів нерідко сприймається як свідчення того, що власники почали сплачувати більше через підвищення ставок. Насправді без детальної структури нарахувань зробити такий висновок неможливо. Приріст може бути наслідком розширення бази, введення нових об’єктів, кращого обліку, індексації ставок, погашення старих боргів або комбінації всіх цих факторів.
Тому показник у 18% правильніше розглядати як результат загальної зміни податкової бази та якості адміністрування, а не як прямий індикатор подорожчання володіння нерухомістю для кожного окремого власника.
Аналітика ON.UA
Зростання надходжень від податку на нерухомість підтверджує, що Київська область продовжує формувати один із найпотужніших ринків житлової та комерційної нерухомості в Україні. Водночас структура платежів показує, що основним джерелом доходу є не приватні власники квартир і будинків, а бізнес, який володіє значними площами нежитлової нерухомості.
Особливо показовою є концентрація надходжень у громадах столичної агломерації. Борщагівська, Броварська, Бучанська та Вишнева громади демонструють, як швидке житлове будівництво, розвиток торгівлі, логістики та сервісів трансформують фінансову систему передмість. Фактично податок на нерухомість стає індикатором того, де саме концентруються капітал, забудова та економічна активність регіону.
Для місцевої влади головне завдання полягає не лише у подальшому збільшенні надходжень, а у формуванні прозорого зв’язку між податковою базою та якістю міського середовища. Якщо громада отримує більше коштів завдяки новій забудові, мешканці та бізнес повинні бачити відповідний результат у стані доріг, інженерних мереж, громадського транспорту, шкіл, медичних закладів і систем безпеки. Саме така модель перетворює зростання ринку нерухомості на довгострокову економічну перевагу, а не лише на формальне збільшення бюджетних показників.