Спільна сумісна власність є формою спільної власності, за якої частки співвласників у праві на майно не визначені. Саме цим вона відрізняється від спільної часткової власності, де кожному співвласнику належить установлена частка, наприклад 1/2 або 1/3.
Відповідно до статті 368 Цивільного кодексу України, суб’єктами такого права можуть бути фізичні та юридичні особи, держава або територіальні громади. Спільна сумісна власність виникає у випадках, установлених законом або договором.
У сфері нерухомості найчастіше йдеться про майно подружжя. За загальним правилом статті 60 Сімейного кодексу України, майно, набуте під час шлюбу, належить дружині та чоловікові спільно незалежно від того, хто заробляв кошти, сплачував ціну або зазначений власником у реєстрі. Відсутність доходу одного з подружжя з поважних причин, зокрема через догляд за дітьми, не позбавляє його права на спільне майно.
Не кожна нерухомість, отримана під час шлюбу, автоматично стає спільною. Особистою приватною власністю зазвичай залишається майно, набуте до шлюбу, отримане у спадщину або в дар, а також придбане за особисті кошти одного з подружжя. Правовий режим також може бути змінений шлюбним договором або іншою домовленістю.
Співвласники володіють і користуються спільним майном за взаємною згодою. Розпорядження нерухомістю одним із подружжя потребує згоди другого. Якщо договір підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, згода другого з подружжя також має бути нотаріально засвідчена.
Поки майно залишається у спільній сумісній власності, конкретні частки співвласників не встановлені. Вони визначаються під час поділу майна, виділення частки або перетворення спільної сумісної власності на часткову. Для подружжя частки за загальним правилом вважаються рівними, але інше може бути передбачено договором або встановлено судом з урахуванням обставин справи.
Під час перевірки нерухомості важливо з’ясувати не лише особу, зазначену в Державному реєстрі речових прав, а й дату, підставу та джерело її набуття, сімейний стан власника на той момент і наявність згоди другого з подружжя. Реєстрація об’єкта на одну особу не завжди означає, що вона є його єдиним власником.
Спільна сумісна власність
Що таке спільна сумісна власність, чим вона відрізняється від часткової, кому належить придбане у шлюбі майно та як відбувається його продаж і поділ.
Спільна сумісна власність, це майно, яке одночасно належить двом або більше особам без заздалегідь визначених часток кожного співвласника. Найпоширеніший приклад, нерухомість, придбана подружжям під час шлюбу. Навіть якщо квартиру зареєстровано лише на чоловіка або дружину, за загальним правилом вона може належати обом на праві спільної сумісної власності.
Інші терміни на С
Самобуд це об’єкт нерухомості, який збудували без належних дозвільних документів, з порушенням будівельних норм або без правильного оформлення права на будівництво. У побуті так часто називають будинок, прибудову, мансарду, гараж, комерційне приміщення або навіть частину квартири, які фактично існують, але юридично не оформлені належним чином.
Самочинне будівництво це будівництво, реконструкція або добудова, виконані без належного права на землю, без дозвільних документів, з істотними порушеннями будівельних норм або без правильного введення об’єкта в експлуатацію. Простіше кажучи, об’єкт фізично існує, але юридично з ним не все гаразд. Це може бути приватний будинок, прибудова, мансарда, гараж, комерційне приміщення, перепланована квартира або частина будівлі.
Середній комісійний дохід з угоди показує, яку суму рієлтор або агентство в середньому отримує після завершення однієї операції з нерухомістю. Наприклад, агентство провело чотири угоди та отримало комісії у розмірі 30 000, 45 000, 55 000 і 70 000 грн. Загальний комісійний дохід становить 200 000 грн, а середній дохід з однієї угоди, 50 000 грн. Показник допомагає оцінювати фінансову результативність угод, порівнювати різні сегменти нерухомості та прогнозувати дохід рієлтора або агентства.
Середній період між повторними лістингами показує, скільки часу зазвичай минає між зняттям об’єкта з ринку та його наступною публікацією. Наприклад, три об’єкти повернулися на ринок через 10, 20 і 30 днів після деактивації. Середній період між публікаціями становить 20 днів.
Середній строк до першого зниження ціни показує, скільки часу зазвичай минає від публікації об’єкта до першого коригування його вартості. Наприклад, якщо ціну трьох об’єктів уперше знизили через 20, 35 і 50 днів після публікації, середній строк становить 35 днів.
Середній строк повторної активації показує, скільки часу зазвичай минає між зняттям об’єкта з ринку та його повторним виставленням на продаж або оренду. Наприклад, три об’єкти повернулися на ринок через 20, 40 і 60 днів після деактивації. Середній строк повторної активації становить 40 днів.
Середній строк реалізації після зниження ціни показує, скільки часу в середньому минає між останнім коригуванням вартості об’єкта та укладенням угоди. Наприклад, три квартири після зниження ціни були продані через 10, 20 і 30 днів. Середній строк реалізації після коригування становить 20 днів.
Середній строк реалізації повторного лістингу показує, скільки часу в середньому потрібно для продажу або здавання об’єкта після його повторного повернення на ринок. Наприклад, три повторно опубліковані квартири були реалізовані через 20, 35 і 50 днів. Середній строк їх реалізації становить 35 днів.
Середня вартість залучення клієнта показує, скільки рієлтор або агентство витрачає на маркетинг і продажі, щоб отримати одного клієнта, який фактично уклав угоду. Наприклад, протягом місяця агентство витратило 60 000 грн на рекламу, просування, сервіси та обробку звернень. За цей період залучені клієнти уклали шість угод. Середня вартість залучення одного клієнта становить 10 000 грн. Цей показник допомагає зрозуміти, чи окупається реклама та яка частина комісійного доходу витрачається на отримання нового клієнта.
Середня глибина зниження ціни показує, на скільки відсотків у середньому подешевшали об’єкти, вартість яких була скоригована під час експозиції. Наприклад, ціни трьох об’єктів знизилися на 5%, 10% і 15%. Середня глибина зниження становить 10%.
Середня зміна ціни при повторному лістингу показує, наскільки в середньому відрізняється нова стартова вартість об’єкта після його повернення на ринок від останньої ціни перед деактивацією. Наприклад, перед зняттям із продажу квартира коштувала 4 000 000 грн, а після повторної публікації її виставили за 3 800 000 грн. Зміна ціни становить −5%.
Середня кількість коригувань ціни показує, скільки разів у середньому змінювалася вартість об’єкта протягом його експозиції на ринку. Наприклад, для чотирьох лістингів ціну змінювали один, два, два і три рази. Середня кількість коригувань становить два на один об’єкт.